В Українському законодавстві основи визначення митної вартості товару закладені в Митному кодексі України, положення якого ґрунтуються на нормах Генеральної угоди з тарифів і торгівлі в редакції 1947 та в редакції 1994 років, на підставі Угоди про застосування Світової організації торгівлі.
Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
Документами, що підтверджують митну вартість товару є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених Митним кодексом України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, який й обирається загалом декларантом або імпортером, та за другорядними методами, котрі використовуються митницею для коригування митної вартості імпортованого товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний).
